Селера корінь

Селера - це дворічна рослина, найбільш відомий вид роду Селера сімейства Парасолькові (Apiaceae), овочева культура. Рослина заввишки до 1 метра. У перший рік утворює розетку листя та коренеплід, на другий рік рослина зацвітає. Рослина вологолюбна і холодостійка, насіння проростає вже при 3°С (оптимально - при 15°C), сходи переносять заморозки до -5°C.

Плід округлий, майже двійчастий, з п'ятьма ниткоподібними ребрами на кожній половині. Листовий селера має коротший вегетаційний період, що дозволяє вирощувати його в північних районах. Кореневий часто вирощують розсадою. Всі різновиди селери віддають перевагу вологим грунтам.

Коріння на відміну від петрушки і пастернаку не циліндрично-конічні, а округлі, дещо плескаті, розмірами з яблуко (у кореневих сортів). М'якуш кореня білий, з дуже сильним приємним ароматом.

Корінь селери, а саме про нього йде мова в даному матеріалі, викопують у кінці вегетації, приблизно в жовтні. Коренеплід можна також висушити, попередньо розрізавши на тонкі пластинки і нанизати на волосінь (“гірлянди” розвішують під навісами або на горищах, за умови хорошого повітрообміну). Що стосується корисних властивостей сушеної “кореневої” селери, то на цей рахунок цілителі не мають одностайної думки: одні вважають, що така сировина годиться виключно для вживання в якості приправи, інші ж стверджують, що її цілюща сила після сушіння не втрачається.

Що стосується вивчення лікувальних властивостей, то в цьому відношенні наука не стоїть на місці. Відомо, що вживання селери в їжу сприяє збудженню апетиту і покращує роботу всього травного тракту (нормалізується травлення, придушуються гнильні процеси у кишечнику, полегшуються дефекації тощо). Сік селери має сечогінні властивості, а також сприяє розчиненню сольових відкладень сечової кислоти, тому її призначають при лікуванні подагри, захворювань сечового міхура.

Із спостережень встановлено, що корінь селери сприяє очищенню крові і посилює кровотворні функції організму, тому його часто використовують при мізерних менструаціях, всіляких висипаннях на шкірі, як правило, які мають пряме або непряме відношення до захворювань кровоносної системи.

Щоб приготувати настій коренів селери, необхідно подрібнити коренеплід (на тертці або пропустивши через м’ясорубку), залити киплячою водою (півтори склянки) одну столову ложку отриманої кашки, далі настоювати в термосі чотири години. Приймають настій перед їжею по одній ложці.