Гадючник в'язолистий корінь (таволга, гадючник)

NATURA SANAT, MEDICUS CURAT MORBOS.

Лікує хвороби лікар, але виліковує природа.

Гіппократ.

Гадючник в'язолистий корінь I – лат. FILIPENDULA VULGARIS – гадючник звичайний, гадючник в'язолистий або таволга в'язолистий, або спірея в'язолистого.

Интересно одно из названий этого растения – лабазник – от слова лабаз, а это означает хозяйственная постройка за которой и растет лабазник вязолистный – как бы прячется в тени хозяйственных построек – скромен. А ведь популярен чрезвычайно – в каждом доме старались заготовить корень лабазника вязолистного на зиму – помогает от многих болезней, даже от укусов змеиных.

Итак, вернемся к растению. Траву и корневища с корнями лабазника вязолистного собирают в конце осени. В лабазнике вязолистном найдено:

•  дубильных веществ до 36%
• флаваноиды  – гиперин, гаультерин  
• аскорбиновая кислота. 

Препарати отримані з гадючника в'язолистого мають:

• в'яжучим
• діуретичною
• дезинфектицирующим
• гемостатичні діями.

Використовуються коріння гадючника в'язолистого при:

• урологічних хвороб
• запаленнях шлунково - кишкового тракту
• геморої
• маткових кровотечах.

Таволга (комірник) міститься в прописі

мікстури М. Здренко – при папіломатозу сечового міхура.

Застосування кореня комірника (таволги):

• - внутрішньо – настій бульб коріння гадючника (1 столова ложка подрібненої сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 10 хвилин на водяній бані. Настоювати 2 год) приймати по 1 столовій ложці 4 рази на день,
• -зовнішньо - відвар ( 10 г коренів на 1 літр води) при запальних дерматозах.

ПРОТИПОКАЗАННЯ гадючника в'язолистого (таволги):

• - індивідуальна непереносимість,
• - хронічні запори,
• - гіпотонія,
• - низька згортання крові.