Щериця насіння 100 грам (дикий амарант)

OMNIA MUTATOR, NIHIL INTERIT

Все проходить, нічого не зникає.

Амарант або щериця (з лат. Amaranthus) рід рослин родини амарантових.

В більшості це однорічні рослини. Батьківщина Південна Америка. Деякі види амаранту були найдавнішими зерновими, деяких вирощували, як овочеві культури. Завезені іспанцями в Європу, де спочатку використовувалися для декоративного садівництва. Потім почали застосовувати як зернову культуру для круп і кормів, заготівлі силосу. Лікувальні властивості щериці почали вивчати лише 80 років тому і, звичайно, повністю це рослина до кінця ще не вивчено. І в основному вона використовується як БАД.

Зерна амаранту містять до 15% цінного рослинного білка (особливо корисного людям похилого віку), 55-60% крохмалю, пектини, мікро - і макро - елементи, і біологічно активний кальцій.

Крохмаль, що міститься в амаранте характерний підвищеної набухаемостью, в'язкістю, желатинізації - звідси застосування у виробництві кисломолочної продукції, пива, кондитерських виробів. Продукти із зерна щериці смаком і ароматом нагадують горіхи. Але особливий інтерес представляє масло міститься в амаранте - його тут до 6%, також каротиноїд - сквален (до 8%) - сильний антиоксидант.

Застосовують при ожирінні, авітамінозі, діабеті, анемії, дерматологічних захворюваннях, в офтальмології, при захворюваннях нирок, а також як протипухлинний засіб.

Застосування:

- внутрішнє – настій – 2 ст. ложки насіння подрібнюють і заливають склянкою окропу – на водяній бані 15 хвилин, процідити, пити по ¼ склянки 3 рази на день за півгодини до їжі і на ніч,

- амарантова олія – роздрібнити сухі насіння амаранту, залити оливковою олією (в пропорції 1:1,5), збовтати, залишити в темному місці на 2-3 тижні, періодично збовтуючи, процідити через 3-4 шарову марлю, віджати – зберігати в темному прохолодному місці – при поліартритах, ревматизмі, шкірних захворюваннях, ударах і пр.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

- індивідуальна непереносимість

- гострий панкреатит, холецистит
- сечокам'яна і жовчнокам'яна хвороба