Хміль звичайний шишки

NATURA SANAT, MEDICUS CURAT MORBOS.

Лікує хвороби лікар, але виліковує природа.

Гіппократ.

Хміль, шишки – HUMULUS LUPULUS L –хміль звичайний, хміль звичайний.

З дохристиянських часів відоме рослина – це дикий виноград, гимей, хмелина – багаторічна трав'яниста рослина з в'юнким і чіпляються за гілки дерев стеблом довжиною до 6 метрів. Символом слов'янського бога родючості ЯРИЛО був хміль,давало йому силу й веселощі. Хміль – це один з найпопулярніших народних оберегів.

А ось вже в Х-ІХ ст. його почали використовувати в пивоварінні, для цього беруться тільки шишки – суцвіття жіночого роду. З шишок готували також дріжджі і закваску. Його використовують у вигляді приправи для салатів і різних страв.

В СРСР продаж його була заборонена.

Шишки збирають на початку серпня, вони містять: хмеледубильную кислоту, ефірну олію, гіркі речовини – гумулон і лупулон – до 20%, аспарагін, холін, валеріанову, ізовалеріанову і р-аминобензойную кислоти.

Хміль виявляє седативну дію на нервову систему, збільшує діурез, капілярозміцнюючу дію, противиразкову, болетамувальну. Входить до складу «Уролесана» і «Валокордин».

ЗАСТОСУВАННЯ:

• - внутрішнє – настій шишок ( 2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настоювати 2 години, процідити) приймати по ½ склянки 4 рази на день до їжі,
• - настойка - 1:4 (хміль : горілка) ( або спирту 70 %) настоювати 2 тижні в темному місці. Приймати по 5 крапель у столову ложку води ранком натщесерце, ввечері – перед сном,
• -зовнішньо – готують мазь – подрібнені шишки з топленим салом – при ударах, наривах.

ХМІЛЬ - отруйна рослина.